Собака в Німеччині. Як живеться "братам нашим меншим" та їх господарям у тій Європі, до якої ми так прагнемо? Невеликий огляд робить наш співвітчизник, який вже сьомий рік живе у м. Пірманенс, (Західна Німеччина) разом із своєю родиною та собакою, якого звуть Агат.
 .jpgПро себе.
Я не кінолог, не заводчик і не дресирувальник. Я просто власник собаки. Коллі. 7 років. Пес.
Про любов німців до порядку.
Про акуратність і педантичність німців знають усі. Хтось зі мною не погодиться, але мені здається, якщо спробувати одним словом охарактеризувати цілу націю, "порядок" підійде найкраще. Про любов німців до порядку говорять із повагою або розповідають анекдоти. І те й інше - цілком закономірно. Кількість правил, законів, приписів, традицій, нарешті - викликає щонайменше подив. А якщо помножити це на кількість федеральних земель (а в кожної землі свої закони) той подив, м'яко кажучи, посилюється. Звичайно, для регулювання взаємин людей і свійських тварин також існує маса як правових, так і соціальних механізмів. Усе це працює!
Про витрати.
Утримання свійських тварин у Німеччині не дешеве. При тому, що ціни на породистих цуценят цілком помірні. Взагалі в німців, при виборі собаки чистопородність дуже рідко є вирішальним чинником. А про родовід піклуються взагалі одиниці. Витрати, які потягне за собою рішення завести собаку, можна розділити на прямі й непрямі. Прямі це податки, обов'язкове ветеринарне обслуговування (щеплення) і харчування. Судячи з власного досвіду, усе це разом становить навряд чи п'яту частину від загальної суми. Набагато відчутніші непрямі витрати - оплата всіляких страховок, вартість навчання , готелю для собак, організація вигулювання та т.п.
Про податки.
soba4e #uttja_2.jpg
Податок у моєму випадку - приблизно 40 євро за рік. Але податок на собаку залежить від багатьох факторів. По-перше - порода. Породи, які відносяться до бійцйвських (а це: пітбуль, стафф, бультер'єр, аргентинський дог і фила бразилейра), оподатковуються майже в 10 разів більше. У Нюрнберзі, наприклад, податок на звичайного собаку 132 Євро, а на собаку бійцівської породи - 1056 євро за рік. Місце проживання теж має значення (причому не тільки федеральна земля, але й те, живе господар у місті або за містом). Кількість собак може бути довільна, але кожний наступний собака обійдеться у півтора рази дорожче першого. Службові собаки й собаки для сліпих не обкладаються податком взагалі. Якщо ви взяли собаку із притулку, то протягом певного часу податок не стягується. Усі собаки повинні бути щеплені від сказу. Щеплення й відвідування ветеринара обійдеться приблизно в 60 євро. Але часто цього не досить. Наприклад, якщо ви хочете скористатися послугами готелю для собак, потрібно буде прищепити собаку додатково.
Про готелі.
Готелі для собак - дуже поширені, й під час відпусток переповнені. Тому, якщо ви хочете бути впевненим, що ваш пес буде почувати себе комфортно, резервувати місце доведеться за півроку. У середньому доба "проживання" коштує 10 євро.
Про прогулянки.
Організація вигулу собак теж не просте завдання. Для городян, місця вигулу собак суворо визначені, а в багатьох містах у парках взагалі заборонені, тому собак, як правило, вивозять вигулювати за місто (адже наявність авто у кожного не підлягає сумніву). На вулиці довжина повідця не повинна бути довшою двох метрів, а якщо ви зайшли із собакою в магазин - одного метра. Звичайно, йдеться не про продуктові магазини, куди собакам не можна заходити взагалі. Контролює все це так званий "Ordnungsamt" - муніципальна поліція.
Про страхування.
Це суто добровільне рішення. Застрахуватися можна від усього, питання - скільки ви готові витратити на те, щоб ваші проблеми вирішували інші. На мою думку, хоча б у мінімальній мірі, страховка необхідна. Наприклад, якщо ваш собака вкусить когось на вулиці, а цей "хтось" полюбляє поскандалити, то наслідки можуть бути досить неприємні. Медична страховка потерпілого часто не оплачує лікування травм, нанесених чужим собакою, й платити за це доведеться вам. Змушена відсутність потерпілого на роботі, моральні збитки й т.п., - усе це може вилитися в кругленьку суму, оплатити яку без страховки складно. Залежно від умов і страхової компанії, собача страховка, яка покриває нанесений будь-кому (або будь-чому) збиток, обійдеться вам від 35 євро в рік.
Про навчання.
З тих же міркувань, бажане навчання собак у собачих школах. Собачі школи рідко є школами у чистому вигляді. Це скоріше клуби, у яких не тільки навчають собак, але й організують зустрічі, консультації, курси й семінари. Групи для навчання набирають невеликі - максимум 7-8 господарів. Курс навчання для початківців включає десять 45- хвилинних занять і коштує близько 180 євро. У принципі, тут ви можете отримати будь-яку інформацію, що вас цікавить. Щоправда, не безкоштовно. Наприклад, у собачій школі "Mensch mіt Hund" біля Lochham, за консультацію перед придбанням собаки потрібно буде заплатити 35 євро. А якщо ви хочете, щоб із вашим собакою займалися персонально, це обійдеться 12 євро за чверть години. Ще дорожче будуть коштувати заняття із "проблемною" собакою - 20 євро за перші чверть години, плюс 12 євро за кожні наступні. Вартість спеціальної підготовки для собак (наприклад, собака-поводир) досягає 15 000 євро й більше.
Про бездомних.
Бездомних собак у Німеччині практично не зустрінеш. А якщо по вулиці біжить собака без господаря, із упевненістю можна сказати - загубився. Якщо власники собаки не бажають (або не можуть) в подальшому тримати, собаку віддають у спеціальний притулок для бездомних тварин. У притулках тварини перебувають під доглядом фахівців і ветеринара. Найчастіше там же знаходять вони й нових господарів. Взяти собаку з притулку коштує від 150 до 300 євро.
Про притулки.
Утримання притулків на належному рівні вимагає коштів. От приклад доходів притулку для тварин "Tierheim Paderborn" за 2004 рік. Дохід:членські внески - 10600 євро; пожертви - 109700 євро; внесок від «Організації німецьких притулків» - 24500 євро; штрафи - 6100 євро; внески від «міськради» - 7760 євро; дохід від продажу тварин - 41000 євро; повернення податку-9400 євро; дохід від свят, організованих притулком - 7000 євро. Як бачимо, левову частину складають пожертви. Німці взагалі дуже співчутливо ставляться до тварин, особливо до тих, які потрапили у біду.
Існує безліч організацій захисту тварин, десятки газет і журналів, сотні Інтернет- сайтів. Є адвокати, що спеціалізуються на законах про тварин.
Собак люблять, про собак піклуються. Первісне призначення собаки, як охоронця будинку, зазнало докорінні зміни. Тепер скоріше собаку охороняють від будь-чого. І добре відношення викликає відповідну реакцію. Рідко зустрінеш злого собаку. Тупуватого - так, розпещеного - так, озлобленого - ні.
Джерело: http://pesiko.net |
