i]Іван Горячев – заслужений лікар ветеринарної медицини, генерал-майор ветслужби. З 1986 по 2002 роки працював начальником Волинського обласного управління державної ветеринарної медицини.[/i]

- Захисники тварин стверджують, що по місту бродить близько чотирьох тисяч безпритульних тварин. На Вашу думку, проблема бродячих собак в Луцьку актуальна?

- Не знаю, хто їх рахував. Не виключено, що такі цифри взяті «зі стелі». В цивілізованому суспільстві бездомні собаки не ходять поміж людьми. А наші люди не хочуть нести відповідальності за домашніх тварин. Побавилися трошки – і викинули. Потім такі люди і своїх стареньких батьків у притулки віддають. Саме тому проблема бездомних тварин сьогодні актуальна.

- Бродячі собаки – носії різноманітних хвороб. Мікрофлора собак доволі специфічна. Під час укусу з слиною тварин до людського організму можуть потрапити різноманітні бактерії. Як наслідок – рана може довго не гоїтися. Хто знає, чи робив хто-небудь цим собакам вакцинацію... А ось наприклад, сказ у тварин не лікується. І хоч вакцинація від сказу безкоштовна – до нас ще жодного разу не приводили бездомних тварин на такі процедури. Якщо ж людину вкусила собака, і до нас поступає такий сигнал, то ми спостерігаємо за її поведінкою близько десяти днів. Звичайно, якщо собаку приводять до нас у ізолятор.

Скажені собаки неадекватно поводяться, вони дуже агресивні. Вони бояться води. Крім того, такі тварини починають гризти різноманітні неїстівні предмети. Свого часу наші колеги в Любомльському районі впіймали вовка, хворого на сказ. Під час розтину виявили в шлунку тварини кришки від пляшок, хвою.

b]- Бездомні тварини, якщо вони не скажені, можуть без причини нападати на людей?[/b]

Так, коли хочуть їсти. Є ефект стада. Щоправда, часто люди й самі провокують тварин своєю поведінкою. Починають кидатися камінням, бити собак. А собаки дуже добре запам’ятовують свого кривдника.

- Голова Волинського товариства захисту тварин Дана Новарчук під час прямого ефіру на «Волинських новинах» заявила, що коли б міські чиновники затвердили Програму стерилізації, то через п’ять років бродячі коти й собаки в Луцьку зникли б узагалі. Ви згідні з цим твердженням?

- Я не думаю, що стерилізація вирішить цю проблему. Хіба люди припинять викидати тварин на вулицю? Навряд. А після такої операції тварин все одно випускають на вулицю. Отже, небезпеку стерилізація не зніме. Ці тварини все одно залишаються носіями хвороб, паразитів. Та й годувати їх чимось потрібно. А якщо собака не матиме що поїсти, то вона й ходитиме по вулицях у пошуках харчів.

Стерилізацію, до речі, можна проводити і у нас. Ми, між іншим, не беремо плати за роботу. Це доволі дорога операція, тому замовники оплачують лише вартість медикаментів та матеріалів.

Не вирішить проблеми і відстріл. Це дуже негуманний спосіб боротьби з бродячими собаками. Це дико: вбивати тварин на очах інших людей.

- У цивілізованих країнах світу для бездомних собак діють притулки. За кордоном є меценати, які будують подібні установи, вкладають у них гроші. Та у нас ця проблема не скоро вирішиться, бо ми бідні. Для цього потрібна грамотна державна політика. Я б, наприклад, і сам не проти платити по 50 копійок в місяць на утримання таких тварин, аби вони не розгулювали по вулицях.

Порахуйте: якби кожен лучанин платив такий невеликий внесок, то щомісяця на потреби такого притулку виділялося б мінімум 50 тисяч гривень. Ми ж платимо за утримання будинку, прибирання дворів, хоч невідомо куди йдуть ці гроші. То чому б не створити собакам нормальні умови для життя? Так, біля Луцька не так давно відкрили притулок. Але там взагалі немає ніяких умов: взимку там дуже холодно.

- Це також не вихід. Всі не один раз чули про квартири, де живуть кілька десятків безпритульних котів та собак. І сусіди скаржаться, і правоохоронці, і працівники ЖЕКів нічого не можуть вдіяти. Це теж ненормальне явище. Не можна допускати, щоб квартири у жилих будинках перетворювалися на притулки.
[l]

- Так, є. Його розробляло наше управління. Але хіба ці правила виконуються? Це ж повинна контролювати влада, а не правоохоронці чи ветнагляд.

- Таку тварину обов’язково потрібно привести у ветеринарну клініку. Щоб ветеринари подивилися, чи не має у неї ніяких шкірних захворювань. Адже шкірні хвороби собак і котів такі ж як і у людей: лишаї, кліщі, блохи. Тож наші лікарі мають оглянути тваринку, якщо треба – виведуть глисти.

Після огляду видається ветеринарне заключення, чи здорова ця тварина. Тварині робиться щеплення, насамперед проти сказу. Але ж всіх собак додому не забереш. Тому притулки – найоптимальніший вихід.